Федеральна Україна : Коли влада нехтує людьми?
Стежте @FederalUkraine

Статті та публікації : Коли влада нехтує людьми?огляд статті на форумі

Коли влада нехтує людьми?



На найнижчому рівні будь-якого суспільства стоїть людина. За своєю природою люди само організовуються в групи, спілки, товариства, підприємства, які ми тут для спрощення узагальнимо одним словом - громада. Ми тут будемо балакати про, головним чином, громади з тієї причини, що будь-яке суспільство, країна чи держава є нічим іншим, як спілкою певної кількості громад. То ж, люди гуртуються в громади для вирішення різних соціальних, економічних, політичних та інших проблем. Тут варто наголосити, що люди організовуються в громади саме тому, що не кожну проблему людина може вирішити особисто. Іншими словами, якби кожна людина могла самостійно вирішити всі свої проблеми, то громада була б їй зовсім не потрібна. Це також означає, що в кожній громаді постійно відбувається взаємодія між громадою та людиною. Коли людина не в змозі самостійно вирішити певну проблему, їй на допомогу приходить громада. Так само, кожна громада постійно потребує участі людей для вирішення своїх проблем.

З вище зазначеного можна зробити висновок, що громада є життєво необхідною складовою в житті кожної людини. Іншими словами, нормальне життя людини не можливе без існування громади, а життя громади не можливе без існування людини. Проте, доволі багато людей дуже часто стверджують, що само існування громади несе шкоду людині, відяк воно здатне зневажити та покласти під сумнів значення самої людини. Якщо багато людей дотримуються цієї думки, то мабуть так воно і є. Поклад під сумнів значення людини означає, що громада припиняє, чи різко, чи поступово, піклуватись про здоров'я, добробут, освіту, безпеку своїх людей. Громада починає деградувати бо з погіршенням здоров'я, добробуту та освіти людей не використовується їх повний потенціал і тому погіршується здантність громади успішно вирішувати свої проблеми. Це в свою чергу також означає, що процес деградації громади посилюється чере те, що люди в громаді перетворюються з активних її членів на пасивних споживачів. Зрозуміло, що це проблема надзвичайною велика і не тільки для людини, але й також для всієї громади бо з деградацією або всіх, або окремих членів громади, поступово деградує й уся громада. Процес деградації громади може протіками до фатального результату, тобто коли громада припиняє своє існування, а її люди, натомість, знову утворюють нові, дрібніші громади або ж ці громади захоплють у свої "обійми" інші, міцніші та прогресуючі громади. Враховуючи той факт, що суспільство складається з громад, через деградацію та занепад громад стає можливим поступова деградація та занепад всього суспільства або також захоплення цілого суспільства, або окремих його частин, іншими суспільствами.

Тут варто сказати, що в супереч вище згаданому, на цьому світі існує доволі не мало прикладів успішного та прогресивного існування громад, перспектива існування яких не має жодного сумніву. Це означає, що успішне існування та прогресивний розвиток будь-якої громади таки можливі та цілком реальні. Безперечно, що прогресивний розвиток громади відбувається завдяки тому, що у цій громаді цінність кожної людини перебуває на високому рівні і тому громада постійно використовує свій максимальний потенціал. Це означає, що громада має велике заохочення до постійного піклування за кожну свою людину, за її здоров'я, добробут, освіту та безпеку, бо успішний та стабільний розвиток громади без цього ніколи не можливий.

Все сказане вище дає нам змогу розділити громади на два головних типи: такі що деградують і такі, що прогресують.

Для того, щоб запобігти процесові деградації та розпаду громади і забезпечити її стабільний та успішний розвиток, ми мусимо знайти відповіді на два, дуже важливі питання: "Що стає причиною зневаги громади до своїх людей?" та "Що необхідно робити, для того, щоб цінність кожної людини в громаді постійно залишалась на високому рівні?".

Для того, щоб відповісти на перше запитання маємо проаналізувати, як відбувається зародження та розвиток тієї чи іншої громади. Громада з'являється тоді, коли двоє чи більше людей гуртуються для того, щоб разом вирішити проблеми непосильні одній людині. Кожна людина в громаді виконує певну функцію. Згодом до громади долучаються нові члени. Існує дві головних причини долучення нових людей до громади: або громада потребує цих людей і заохочує їх до себе, або люди потребують допомоги громади і долучаються до неї самі. Таким чином, розміри громади зростають. Далі, у громаді починається процес, який нас найбільше непокоїть: разом зі зростанням розмірів громади у ній зростає кількість людей, які стають її пасивними членами. Варто сказати, що кожна громада все ж таки має мати певне число пасивних членів на той випадок, якщо ті чи інші, поточні активні члени громади більше не зможуть виконувати свою активну функцію і перейдуть у пасивну роль, а замість них їх функцію почнуть виконувати ті члени громади, які раніше займали пасивну позицію.

Проте, коли число пасивних членів громади зростає до надмірного, тоді громада стає не в змозі забезпечувати належний рівень піклування про всіх своїх членів, а замість того продовжує активне піклування тільки про окрему кількість людей. Це, перш за все, зароджує у громаді культуру нехтування своїми членами. Зі зростанням громади до ще більших розмірів, коло "потрібних" їй людей продовжує звужуватись. Ще раз: це зароджує культуру нехтування людьми, а культура - це середовище плекання людей. Це означає, що коли у громаді народжуються та плекаються нові члени, то їм, від самого дитинства, середовище прививає культуру зневаги до людей. Цей процес призводить до того, що вже навіть, якщо розміри громади більше не зростають, коло "потрібних" людей у громаді продовжує звужуватись тому, що це вже частина культури громади. Саме така культура нехтування людьми стає причиною того, чому влада громади більше не переймається ні здоров'ям, ні освітою, ні культурою, ні безпекою, ні добробутом своїх людей. І саме тому влада громади може нагнати будь-які сили на своїх людей, які їх битимуть, мордуватимуть та знищуватимуть. І саме тому влада не переймається тим, що у громаді гинуть люди. А для чого перейматись? Вони ж цій владі не потрібні.

Те ж саме також можливе і у будь-якому суспільстві через процес, відомий як централізація. У процесі централізації суспільство чи держава цілковито нехтує принципами субсидіарності, коли перебирає собі функції громад. Це в свою чергу знецінює значення кожної громади, знищує громади і, по суті, перетворює ціле суспільство на одну, величезну громаду, цілісність якої утримується тільки центральним примусовим апаратом. Цей примус може здійснюватись, як через жорстке промивання мозку, так і через застосування сили, для утримування в покорі людей. У такому суспільстві головна маса людей, тобто ті, кого влада називає народом, практично перетворюється на рабів з невидимими ланцюгами. До подібних суспільств також належать і всі без винятку диктатури.

Одним, дуже яскраво вираженим прикладом такого типу суспільства є держава Україна, яка є надзвичайно централізованою країною. І якщо в когось, колись виникне питання: "Чому українська влада плює, мордує та знищує своїх людей?", то все, вище написане є дуже доброю відповіддю на це запитання.

Саме у розмірі громади якраз і ховається відповідь на наше перше запитання, тобто наша відповідь буде: "Причиною зневаги громади до своїх людей стає поступове зростання розміру громади". Якщо читач запитає: "Як запобігти зростанню громади до надмірних розмірів?", то однією з відповідей буде: "Подрібнення громади на декілька дрібніших громад.". Такий процес набагато легший, ніж обмежувати кількість членів у громаді.

Ця ж сама відповідь стосується і суспільства. Відмінність тут полягає в тім, що в суспільстві зневага та нехтування людиною відбувається через централізацію цього суспільства.

Коли маємо відповідь на перше питання, то можемо дати відповідь на наше наступне питання. Тобто наша відповідь буде: "Для того, щоб цінність кожної людини у громаді залишалась на високому рівні, розміри громади мають залишатись малими.". У випадку суспільства це означатиме, що для того, щоб цінність кожної людини у суспільстві залишалась високою, це суспільство МУСИТЬ ВЕСЬ ЧАС залишатись максимально децентралізованим і постійно дотримуватись принципу субсидіарності. Це забезпечить цінність кожної громади у суспільстві і, відтак, забезпечуватиме цінність кожної людини у своїй громаді.

Це в свою чергу породжує питання: "Яким чином забезпечити постійне дотримання принципу субсидіарності у суспільстві?".

Відповідь дуже проста: "Запровадити у цьому суспільстві федеральну систему урядування, бо саме федеральна система є єдиним захисником та гарантом дотримання суспільством принципу субсидіарності."


автор: Віктор Лисак

17.12.2013


Будь ласка, якщо маєте бажання написати статтю для цього сайту на тему децентралізації, самоврядування чи федералізму в Україні, пишіть на
зворотній зв'язок

         вголос    ”Новини    buknews.com.ua    buknews.com.ua    Рівненські новини    новини донеччини    новини луганська    новини луганська    новини луганська    новини сумщини    новини чернігівщини    новини полтавщини    новини херсонщини    миколаївська облрада    парламент криму    новини черкащини    новини київщини    новини одещини