Перерозподіл податків у Німеччині
Стежте @FederalUkraine
Світовий Федералізм : Німеччина форум



Історія Німецького Федералізму

Структура влади

Федеральна Рада
( Bundesrat )


Федеральні Збори
( Bundestag )


Розмежування повноважень

Теоретичні аспекти німецького федералізму

Особливі риси німецького федералізму

Міжурядова співпраця

Система оподаткування

Перерозподіл податків в Німеччині

Схема податкового перерозподілу



Розподіл податків регіональною владою

Німеччина має доволі потужні та незалежні місцеві влади. Така висока степінь місцевих автономій також означає, що місцева влада має в своєму розпорядженні власну фінансову базу, яка робить цю владу якомога незалежною від вищого федерального рівня. Наслідком цього є доволі складна податкова система, яка все ж таки гарантує, що місцеві ради, так само як і регіональні уряди, мають достатню фінансову основу для виконання своїх завдань.

Податкова та фінансова ситеми ФРН надзвичайно складні. Існує велика кількість фінансових сполучень між федерацією, федеральними землями та місцевими громадами, кожний з яких вносить свій внесок у взаємозв'язок між різними рівнями урядування.

Федеральний уряд, регіони та місцеві громади чи муніципалітети, кожний збирають свої податки. Проте, три з найважливіших податків, які складають понад 70% від всього оподаткування, вважаються, так званими, "спільними податками". Ці спільні податки розподіляються поміж всіма рівнями федерації, тобто між федеральним урядом, земельними урядами та місцевими громадами.

Після того, як кожна влада зібрала ті податки, на які вона має право, починається подальший податковий перерозподіл між різними рівнями федерації. Головним інструментом в цьому перерозподілі є "Механізм фінансового вирівнювання", який працює на рівні між федеральними землями та місцевими громадами. Саме з цієї причини, податкова система Німеччини та її фінансова система мають розглядатись, як одне ціле.

Німецька Конституція (ОЗ) визначає рівень відповідальності урядів за виконання державних функцій. Перерозподіл фінансового навантаження означає, що певна влада має мати контроль над власними доходами. Ця юридична вимога означає, що податок з доходів ділиться між центром, федеральними землями та місцевими громадами, відповідно до розподілу їх функцій. Іншими словами, фінансовий розподіл має бути співрозмірний з обов'язками, а не навпаки.

Податки з прибутків у ФРН розподіляються серед різних рівнів урядування відповідно до "Змішаної системи". Змішана система поважає суверенітет центру, федеральних земель та поважає відповідальність муніципалітетів і одночасно дозволяє гнучкий перерозподіл податкових надходжень. Розподіл фінансових ресурсів мусить відповідати розподілові повноважень. В цій системі одні податки йдуть до спільного кошика і потім розподіляються поміж регіональними владами, а інші податки цілковито йдуть до кишені відповідної влади.

Податкові надходження мають розподілятись відповідно "Системі розподілу доходів", яку ще називають "Спільними податками". Ці спільні податки складають понад 70% від всіх існуючих податків. Решта податків належить федеральному уряду, федеральним землям та місцевим громадам, як їх власне джерело доходів.

Податок з зарплати, ПДВ та податок з прибутку підприємств належить до категорії Спільних податків. Це означає, що ці податки розподіляються поміж всіма рівнями урядування. Місцеві громади отримують 15% з податку на прибуток. Решту 85% з цього ж податку ділиться порівну між федеральними землями та центром, тобто кожний з них має по 42,5%.

Місцеві громади також отримують по 2,3% з ПДВ. Решта ПДВ ділиться між федеральним урядом та землями.

Через Спільне фінансове вирівнювання (KFA) місцеві громади приймають додаткову участь в системі Спільних податків. Точніше кажучи, існує квота, що приблизно 20% податкових надходжень федеральних земель мають йти на механізм Спільного фінансового вирівнювання, завдяки якому місцеві громади отримують додаткові надходження до своїх бюджетів.

До податків місцевих рад належать податок з торгівлі та податок з землі. Частина податку з торгівлі, однак, має віддаватись федерації та федеральній землі. Додатково, місцеві ради можуть стягувати додаткові податки (напр. податок на псів, на полювання, на напої, на додаткову хату, ...), до тих пір, поки це не заперечує земельному законодавству.

До податків федерального уряду належать: податок на авто, податок на успадкування, податок на пиво та податок на азартні ігри, податок на рух капіталу та податок на страховку. Що стосується податку на авто, то тут місцеві громади, через Систему фінансового вирівнювання, також отримують свою певну частку. Це спричинене тим, що місцева влада забезпечує суттєву частину транспортного фінансування (будування вулиць, система громадського транспорту, та захист середовища від транспортного забруднення). Федеральний уряд також отримує мито та акцизні збори з тютюну та мінерального масла.


Система фінансового вирівнювання

В зв'язку з тим, що розподіл податків, головним чином, виконується у відповідності до місцевих надходжень, то тут має місце градація на заможніші та бідніші території. Механізм, який забезпечує рівність між цими територіями називається Державним фінансовим вирівнюванням (LFA). Це вирівнювання базується на середньому доході всіх федеральних земель. Внаслідок цього, бідніші федеральні землі отримують фінансове вирівнювання від більш заможних федеральних земель.

Процес вирівнювання має спрямовувати до гармонізації територій, але не до їх абсолютної рівності. Схема фінансового вирівнювання гарантує отримання слабшими федеральними землями фінансових потреб для забезпечення їх автономії і таким чином запобігає залежності бідніших федеральних земель від заможніших земель та їх залежності від федерального уряду. В той самий час, через автономію федеральних земель та через їх фінансову відповідальність, фінансове вирівнювання має запобігати зловживанням федеральних земель на тлі цього вирівнювання. Цього можна досягнути тільки при тій умові, що система фінансового вирівнювання не має класти собі за мету абсолютну фінансову рівність федеральних земель.

Система фінансового вирівнювання має забезпечити передумови для того, щоб всі суб'єкти федерації могли забезпечити приблизно однаковий рівень підтримки громадських служб. Тому, ця система не здатна виправити відмінність в економічних показниках територій.


Фінансове вирівнювання місцевих громад

Подібно фінансовому вирівнюванню федеральних земель, в Німеччині також існує фінансове вирівнювання місцевих громад чи муніципалітетів.
Місцеві громади не мають твердих зобов'язань щодо забезпечення виплат на це фінансове вирівнювання. Тому, фінансове вирівнювання громад має радше вертикальну форму. Іншими словами фінансове вирівнювання громад фінансується, головним чином, з бюджету відповідної федеральної землі. Певна частка коштів на це вирівнювання також надається й асоціаціями місцевих урядів. Конкретна сума такої фінансової допомоги в кожній землі визначається особливими законами фінансового вирівнювання федеральної землі. В кількох федеральних землях, певна частка податку на прибуток та ПДВ спрямовується назад до місцевих громад з метою фінансового вирівнювання цих громад.

Доволі складна та заплутана податкова система Німеччини розвивалась протягом довготривалого історичного процесу. Дуже багато, як тих, що платять податки, так і місцевих громад, які ці податки збирають, стверджують, що Німецька податкова система є найскладнішою у світі.


автор: Віктор Лисак

джерела:

Ernst Hillebrand: Friedrich-Ebert-Stiftung (Фундація Фрідріха Еберта)
16. 4.2013

Будь ласка, якщо маєте бажання написати статтю для цього сайту на тему децентралізації, самоврядування чи федералізму в Україні, пишіть на
зворотній зв'язок

         вголос    ”Новини    buknews.com.ua    buknews.com.ua    Рівненські новини    новини донеччини    новини луганська    новини луганська    новини луганська    новини сумщини    новини чернігівщини    новини полтавщини    новини херсонщини    миколаївська облрада    парламент криму    новини черкащини    новини київщини    новини одещини